Опубліковано: 2006.12.12
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Костянтин Реуцький

***

Золотобокая муха
через вечернее небо
долго летит и гаснет
в темной воде востока.
Осень полнится слухом
и запахом (зрение - небыль),
тонущий город пахнет
душным давешним стогом.

И снова снуют наяды
под куполом автовокзала,
снова поют койоты
в сумереках перронов...
"Хочешь я дам тебе яду? -
бережно ты сказала, -
Чтобы забыл её ты
и тлен тебя бы не тронул"...
Я взял одноразовый кубок
и выпил, и смял в ладони,
и принялся ждать ответа
на все свои прошлые строки,
глядя, как пойманной мухой
бъётся автобус и тонет
в свешенной с бурого неба
липкой ленте дороги...



2004
© Костянтин Реуцький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2111/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG