Думки, мов бджоли, від тривоги Рояться часто в голові: Помер давно Микола Гоголь Та "мертві душі" ще живі. Хто ж додає покійним силу, Що дійють зовсім не в сліпу, Бо не виходячи з могили, Стоять у списках на крупу? Хтось на свій бік їх привертає, Лицем не змінюючись в жар. На мертвих рейтинг заробляє, На мертвих має гонорар. Несуть небіжчиків культурно Та інтерв"ю беруть у вдів. Спокійно кидають до урни Загробний голос для вождів. Це ж не вони, запухлі й босі, Встають із ям, Господь, прости, Батьківські цвинтари розносять, У "Вторчермет" здають хрести. Нарешті так сказати мушу, Вважаю, згодні також Ви, Між нами бродять "мертві душі", За котрих соромно живим!
|