Опубліковано: 2009.07.03
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вадим Друзь

Уходим...  


Ночь напролёт рыдали нам колокола,
протягивая вслед печальный стон,
и семафорили -"Вернитесь!"- купола,
ловя луну на луковичный склон...

Мои друзья перелетают в тихий край,
у облаков выстраивая клин -
но без меня. Не важно, ад там или рай -
я не хочу остаться здесь один...

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21034/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG