Природа скачків не любить, Природа - то русло плавне, Даремно вважають люди, Що крига раптово тане. Що раптом зима приходить, Жоржини в снігу втопивши, Що зустріч - це та ж пригода, Випадок серед затишшя. Що думка раніше спала, А потім збудилась раптом, Що успіх - це той же спалах, Та ж іскра раптова з ватри... ...Поволі лиш крига тане, Поволі весна йде юна, Поволі встає світанок І будяться сонні вруна. Лелеки летять поволі З-за моря у рідні хати, І раб ще ніколи волі Не мав, не одержав раптом. ...І серце холодне в грудях Гарячим уже не стане... Природа скачків не любить, Природа - то русло плавне !... |