За рік і тиждень креативна Ольга
Звела з долівки й стін сліди батьків.
- Декор тепер в оселі люксусовий… –
Муркоче на канапі перський кіт.-
Вже почуваюся забродою, чужинцем:
З канапи зник пухкий картатий плед…
Було, заходила у гості чорна киця -
Тепер до Ольги ходить кавалер...
Я - в тон шпалер. Тож на старій канапці
Безбурно доживу котячий вік…
Я ще видючий! Ольга спить – я бачу:
Блука опівніч ковроліном Тінь...
То зойкне, то застогне бідолашна:
„Тут має бути шафа… В ній – кашне...
Попрацював на славу Олин ластик...
Лишились кіт... канапа... табурет...”