Опубліковано: 2009.06.19
Свiтлана-Майя ЗалiзнякБажання втечі Ignavia est jacere, dum possis surgere* 1 Товпа ошуканих. Сонм ошуканців. Турм Ягняток легкорунних... Сумовито Я влаштувала звивистий салют. Блукаю між байдужих, злих, причинних... О ні! В провалля не штовхайте. Я сама Лет оберу – до Сонця чи поземний. Ген дріботить погордливе ягня... Вклонилося... Лягло на камінь жертви. У чашу з кров"ю не впаде моє перо: Не я його кончини винуватець. Дурне ягня наслухалось казок Про пієтет, нетлінність рун і ланців. Його конвульсії - таки ж не плагіат. Хтось зніме шкуру. Я знімаю кепі. До жертви плентає найстарший з кожум’як... Я вже далеко... 2 Людинолюбний Світовий Театр. Ідеш у нього крізь дощі й хуртечі, Розклавши й загасивши силу ватр, Щоб... зажадати втечі. * - легкодухість - лежати, якщо можеш піднятись (лат.). |
2008 © Свiтлана Залiзняк |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.