Опубліковано: 2009.06.13
Євгенія Більченко Поединок 2«Ты мне нравишься гораздо больше, чем твои стихи» , И смысл утратили слова. Прости, но это слишком просто… А я – жива. И небо мне теперь по росту, И эта черная трава… Два раза усложняю «просто», Как дважды два. О гений обломался Гений: Даль написала о Дали… Лазурь и зелень – в юном гене Седой земли. Давай померяемся в силе Исконных закадычных прав Своих небес зелено-синих И черных трав! И снова я в ботинках грубых Пойду по своему пути. На, выкуси! Любовь – не «губы». Как ни верти. Устелен медом путь в бессмертье: Настойкой липы на крови. Не пей меня, а то померкнет Огонь любви! И вот… Мы снова в пекле боя: Сквозь пепел руку дотяни! Все просто: каждый – сам с собою. Одни… 18 апреля 2009 г.
|
2009 © Євгенія Більченко |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.