Опубліковано: 2009.06.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ростислав Смєхов

Таланту, который придёт

Оседлаешь молнию уздцою велеречи,
Взлезвишься по белой полосе  
Чрез низменность возвышенных наречий;

Не вскрысишься – осоколишься во грозе,
Нет, не кораллу – утёсу преподобен –
Неосязаемою рифмой, неожидаемою прозой.

Шагом мерян, пульсом бит и взглядом гложем.
Тональный эхокрик бездушия немого
Обожествлён осатанелостью негожей.

Покуда заведёт медоречивая дорога,
Игра без свеч для душ без духа –
Смычок в твоих руках для стай без Бога:

Да будь услышан нами, глас без слуха...  

2009
© Ростислав Смєхов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20591/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG