Спасибі тобі, життя,
За шлях, що зумів пройти,
За весен зелений стяг,
За осені терпкий дим,
За літо ж і за зиму ...
Життя ! Ти пробач мені,
Не став я коханцем муз
Та й злу не вклонився, ні !
Тепер, коли все пройшов,
І те, що поклав - зробив,
Я прийму смеркання шовк
Як диво останнє з днів ...