Немаш в світі статку,
Бував-єм гетьманом,
Єдина година —
Окрутне-м забитий!
Ніхто ся з нас смерті
Царськая корона
Гетьманська булава
Хорогви звияєт,
Як шаблі, так мечі
Ломиться і луки,
Ніхто не устоїть,
Убогий, багатий
Я — только убранний -
Чи за мої злості
За всіх обнаженний
Нехай буду в раю
Прошу всіх посполу,
Не стався сурово,
«Вічна йому буде
Знай з мого припадку.
Звано мене паном.
А і в той одміна:
Обавляйся і ти.
Не может одперти.
Не єст оборона,
У смерті не слава.
Бунчуки складаєт,
Ровно мусять лечи,
Опадають руки —
Смерть, що хочет, броїть.
Смерті дають шати.
Був смертю скаранний.
Обнажені кості?
Христе! Аз, вспомненний,
Од земного краю!
В земному лежа долу:
Тоє дай мі слово:
Пам'ять од всіх людей!»