ПІСНЯ – 14

Ой, яка ж то слава нині
У лукавій цій годині?
О мій краю! Гідри звіра
Чи велика в тобі міра?
Треба зрозуміти.

Нині скіпетр і булава,
А на ранок – марна слава:
Серце сповнене тривоги,
Руки зв’язані і ноги.
Як уникнуть сіті?

Нині п’яна скаче воля,
А на ранок – гірка доля.
О мій краю! Що за міра
І мета у того звіра?
Треба же прозріти.

Спів сирен здаля лунає,
Сон солодкий навіває.
Бідная душа в знемозі
Засинає на дорозі,
Не сягнувши тверді.

Краще б жив я у пустелі,
Чи сховав себе у скелі.
Ладен в безвісті пробути,
Аби голосів не чути
Хтивих і лукавих.

То ж розкрий широкі крила
Твого розум у вітрила.
Як пливеш по буйнім морю,
Підіймай зіниці вгору –
Ляже путь правдива.


*          *          *