Опубліковано: 2009.06.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мiхаiл Мiтько

***

С давних дней до нынешних дней
Мы всё время чегой-то мудрили -
В нас всегда было много идей,
Мы всегда одинаковы были.
Разгильдяи и странники вечные
Слишком много мы пели и пили,
Но любили нас наши женщины -
Не понятно, за что, любили.

Мужики создавали царство,
Или бились с враждебным племенем.
Мужики покоряли пространства -
Для любимых не было времени.
Слишком часто, делами заверчены,
Невнимательны к ним мы были.
Но любили нас наши женщины -
Много больше, чем мы заслужили.

Нагадала цыганка мне славу,
Груду денег и многие лета,
Что я буду богат по праву -
Не придётся платить за это.
Но, взамен всего, что обещано,
Я одно у судьбы попросил -
Чтоб любила меня моя женщина
Чуть побольше, чем я заслужил.

2009
© Мiхаiл Мiтько
© музика: Мiхаiл Мiтько
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20515/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG