Опубліковано: 2009.06.05
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Кацай

Мы родились где-то в океане...

Мы родились где-то в океане…
Но, мускулатуру подкачав,
выбрались на пляжи и поляны,
чешую измазав соком трав.

Впитывали долго, изумлённо,
высохшего неба странный цвет,
а потом – придумали икону.
То бишь, небожителя портрет.

До лица додумывая маски,
в человека вырос бывший зверь.
Бьют в глаза космические краски…
Что же мы изобретём теперь?..

1990

1990
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20457/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG