Опубліковано: 2006.12.06
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Людмила Некрасовська

Баркарола

Под звуки баркаролы отчаливает барка,
Чешуйчато зеркалит излучина Днепра.
Монетой солнце в реку заброшу - и не жалко,
Зато не будет жарко до самого утра.
А берега поодаль уже набрали скорость,
И ветер ублажает горящее лицо,
И ночь большой ракушкой приоткрывает полость,
А в ней манит, как жемчуг, искомое словцо.
Проглядывают звезды. Стихает постепенно
Дневной, многоголосый, такой привычный гам.
А баркарола реку взрезает, словно вену,
И тянет прокатиться к нездешним берегам.  

2006
© Людмила Некрасовська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2044/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG