Я випустив стрілу в повітря,
Вона майнула швидко в даль.
Тільки заблисло гостре вістря,
В віть дуба вп'ялась дзвінка сталь -

І пісня в серці залунала,
Така ж дзвінка і гостра теж,
І там в траву, на землю впала,
Згубилась - зовсім не знайдеш,

А час йшов довго..., після цього
Стрілу свою я з дуба зняв,
А пісню дзвінку,як дуб розлогу,
Я в серці друга відшукав !...