Весела пані в інвалідному візку Везе доріжки з ринку. - Здрастуй, Валю! Алея... Пандус... Двері... Прийде кум – І господиню, що сидить, підхвалить. По тих доріжках пробіжить внуча, Протягне мойву біла кішка Лотта... На ворс півсонний муж розіллє чай... А Валечці... не бігати вільготно. Її півусміх береже футляр, Де ліра спочиває... Витру вії... За хвильку прийде син, тож хек - у кляр. Я сину посміхатися умію! Для нього розмальовую стежки, Розширюю алеї і пороги, Кладу на рушничок цупкі стьожки - Порада - жовті, чорні - засторога... Всміхайтеся частіше! – напишу Далеким ближнім у Одесу, в Ялту. Найкраще у бутті – це сміх і рух! ...Тяжка мандрівка - у візку - за яйлу.
|