Опубліковано: 2009.05.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ганна Сиромятнiкова

Противоречия души

Противоречия – высокий водопад,
И  мне, как лодке, наверху не удержаться,
Но сколько можно черно-белой  оставаться!
Хочу быть мудрой. Не стараюсь плыть назад.

Противоречия – дорога без конца,
И гром, и музыка в одной обычной точке.
Глубокий вздох веков, ни туч, ни волн без строчки
И раскаленные на углях зим  сердца.

Противоречия – цветная боль, парник,
Двенадцать месяцев с оттенками и эхом,
Зима с капелями, весна с молочным снегом
И дни со звездами, и твой неслышный крик.

Противоречия – высокий водопад,
И  мне, как лодке, наверху не удержаться,
Но сколько можно черно-белой  оставаться!
Хочу быть мудрой. Не стараюсь плыть назад.

2005
© Ганна Сиромятнiкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20209/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG