укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.22
Роздрукувати твір

Ростислав Смєхов

Только вперёд

Я нанесу удар.
Я нанесу
            отчаянный удар.
По самые закрома.
Закутаюсь в гарь.
Сольюсь
             со вчера.
Сорву верстата
                       всех благ
                                     стоп-кран.
Изопью
           засеку
                     на сердце –
                                      и в Рай.

Не тот.
Не ангельских широт.
Не
   иезуитски-терпкий
                                 штоф.
Не пир. Не мор.
                        А правды дот.
Обкатанный
                  по нёбу
                              слог,
углоченный
                  без нот
памяти раствор.
                        Раскрасных
                                          обещаний
                                                          ток.

Приму разряд.
И наугад.
Чтоб
      вздрогнул
                     подковёрный шелкопряд.
Не час
         назад –
А нас –
         на флаг.
И
 да возреет
                 гордо и постыдно
                                             социума брак.
Да что казать...
Я – не объект,
                     я – всего-то
                                       взгляд.

Я пеленюсь.
Я тлею.
          Стоя мчусь.
И я сорвусь. И пусть.
Невелика
              потеря –
                          с воза
                                   груз.
Для Матери
                  такой, как я –
                                       лишь
                                               грусть.
Не внедорожный спурт –
                                      упрямый мул,
ненужной милостыни
                                 горсть.

А как хотелось...
И сам
        себе
               не веришь –
На что взмахнул?
                           Ты, серость?
Чьих предел –
                    без океана берег,
без пламени костёр,
                              без, без, без...
В луже целей
я
утерян.

Я – нанесу? удар?
Ну-у,
       каков же
                     вздор...
Без пристанища
                        вор,
                              без ристалища
                                                     сор.
Гавань
         расперевыплюнутых
                                         слов,
Позолоченный
                      ржей
                              на дне
                                        остов.
Не глашатай –
                     а так, комар,
сапёр безрукий,
                        без адреса
                                        гнездо.

А если...
Свяченый парафин
стегнёт?
Когда один –
                   не жжет,
                                когда в пути –
                                                      вперёд?
Не больно. Не бьёт.
А если –
          то врёт,
                       нагло
                                лжет.
Тогда –
Только вперёд!
В грязь, вброд, всмесь, в шатанья разброд –
Только
          вперёд.        

2009
© Ростислав Смєхов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні