Опубліковано: 2009.05.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Нiна Кiмстач

***

Я смотрю в ночную бездну,
Где дырявят купорос
Звезды сваркой поднебесной,
Прожигающей насквозь.

Прожигающей пространство,
Замедляя времена.
Где царят непостоянство,
Холод, вечность, тишина.

Где усталые планеты
Засыпают на ходу.
Где вонзаются кометы
В бесконечность налету.

Там беззвучные фанфары
Воспевают неземной
Вечно новый, вечно старый
Переменчивый покой.
2002

2009
© Нiна Кiмстач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20049/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG