Опубліковано: 2009.05.14
Поетичний розділ: Містика, видіння

Тетяна Аінова

Из цикла «Конспекты снов»

Тот, кто беззвучно зазываем нами,
в чужие двери ломится, непрошен.
А сны — не больше, чем напоминанья
о будущем, небудущем и прошлом.
Я не умела обеспечить милость
небес. Но мстила — и, как в тухлой драме,
в горшке цветочном голова хранилась,
переплетаясь с кактусом корнями.

Но не тогда, не в давнем сне, в котором
струился город золотистым блефом,
кипело море. Подпирала горы
стена полуоживших горельефов —
то озарялись, то чернели входы
в стене. Но я вошла, не выбирая.
И выпал лес — костел сосновых сводов,
обрыв к реке. И он стоял у края.

Благословенны здешние пределы —
все ирисы, все пни, все гнезда птичьи!
И Скульптор, что ваял так неумело,
умом и страстью исказив античность.
Благословен недопрочтенный Свиток —
за то, что рвут и трогают руками!..

Но губы жгли и был прокурен свитер
вполне, чтоб ужаснулась: не из камня, —
и босиком, по травам, по иголкам,
доверчивому призраку не рада...
Проснулась и запомнила надолго:
от счастья умирают — это правда.

1991

Cерия «Лучшее из раннего». В эту серию я решила собрать лучшие из своих стихов, написанных до 1996 года, т.е. до начала контактов с литературными кругами

© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19988/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG