Люблю старі будинки цегляні Поміж півоній, чорнобривців, лілій. Привіт, балконе!.. Зим тобі та літ... Душа весніє - попри заметілі... В квартирі нашій є домовичок - Так стверджує Юрась. Я сину вірю. На шибі сплів тенета павучок… Невже їх розірву-змету ганчір’ям? Вночі в будинку звуків - океан. На кроки озивається долівка, Мурмоче у кімнаті ванній кран… В такі будинки в дощ плавшудить Літо Із липовим ціпком, галуззям слив. Тут мишенятка шарудять у нірках... Тепер це не відноситься до див: Аж три свічі поклала я в комірку! Полюбиш тут котів і дітлашню, Що рве листи й підпалює газети. Зелені стіни завжди в стилі "ню". Тут благодатне проживання для поета! В старім будинку Грім згубив обцас. Тут вештаються привиди по східцях, Шепочуть млосно:"Тут жили до вас..." Цвітуть каштани - і лікують відчай. Благі кватирки забиває пух раїн… Бабусі сміттячка не пробачають. Оселі їхні люблять сиротіть - Щоб пожильців нових зігріти чаєм. ---------- обцас - підбор.
|