укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.08
Роздрукувати твір

Ігор Касьяненко

Ушёл один

                                   

В начале был дремучий лес. Огромный, вещий,  с лешим,
с медвежьим мёдом диких пчёл и ягодой в росе.
И торной не было тропы, ни конным и ни пешим,
в краю, где всеми ведал лес, и лесом были все;

деревья, звери, духи, мхи, ключи с водой живою, -
все были телом чащи той и так за веком век.
Но как-то в лес вошли гуськом купец, монах и воин,
охотник, плотник, землероб, кузнец и  дровосек.

И вещий лес был топором распорот и расколот,
и  стала мертвою в ключах отравленных вода,
и на  погосте, на лесных костях  вознёсся город,
как в поле горькая трава, как лебеда-беда.

Шли годы. Город как дракон, железными клыками
впивался в землю, грыз её и ставил на дыбы.
И всюду оставлял гробы, металл, резину,  камень,
стекло и  пластик всех сортов, но в основном гробы.

Так возникал культурный слой, разумной полный мощи,
и город захлебнулся им, как парус под волной.
Остались только дыры труб и между ними рощи,
антенн. И стужа по ночам, и в полдень лютый зной.

И в час когда Творец, пройдя все уровни творенья,
в конце-концов на шар земной взглянул сквозь облака,
у Всемогущего никто не попросил спасенья,
лишь ветер зло швырнул в глаза Господни горсть песка.

И Бог, купавшийся века в мольбе людской и зове,
вдруг заскучал и пустоту почувствовал в груди.
И написал тогда Господь на небе: Game is over.
И окна вечности закрыл. И в рай ушёл один.

2008
Сумы
© Ігор Касьяненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні