Так пильний воїн крізь вузьку бійницю
Вистежує врагів... Дім - бівуак.
Лицем до клена, штору відхиливши,
Чекання пізнаю - на шерх, на смак.

Невже боїшся шпичаків алое,
Що у вазонку ждуть на теплу кров?
Душі фортецю між смоковниць сонних,
Йдучи до Мекки, вперто обійшов.

Душа – октаедр.
                         Ноги в чорних стигмах
Тарсують брами –  кожну із восьми…

Коли наблизишся, білявий пілігриме?
Ти півжиття - у пошуках сурьми...