Натиснула – нова сторінка.
Щось надто просто…
Немає сил, забився звір –
вже доста.
Немає сил, та звідки він,
вогонь пекучий,
так мучить…
Не може бути, отакої! -
Я  жінка, жінка.
Що ти накоїв, що накоїв, -
літаю… сльози…
І, бач, немає перед ким –
без пози.
О, Господи, врятуй мене:
вогонь пекельний,
як на пательні.