Опубліковано: 2009.04.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Станіслав Бельський

***

Лишь шорох капель в выцветшей ночи.
В кругу зари – осенних птиц фонтаны.
Грачи – как чёрные врачи,
Захочешь – свою душу подлечи,
А мне оставь подмокшую осанну.

Так славься, осень! Век твой голубой
Маячит за бортом и за кормой,
И небо золотое дышит странно.

Прости меня за этот смутный грех,
За время чёрное, что в бровь мою налито,
За все разливы и размывы век,
За то, что моя чаша не испита –
Прости меня, весёлый человек,
Переходящий в солнечное сито.

1999
© Станіслав Бельський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19731/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG