Опубліковано: 2009.04.27
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Микола Столицин

Господин

Ах, господин бранил ее опять,
И раковины даже не считая,
Бранил ее за то, что — грудь свою
Не прячет за материю чертовка...

На грудь ее не смотрит никогда,
А смотрит если, — скалится и только:
Желанием набухшие соски —
Ухмылку вызывают господина.

Лулу не привлекает седина,
Пропитанная солью Океана, —
Но синие — прозрачные — глаза...
Прохладная сияющая бездна...

Вот если бы в глаза его нырнуть —
И выдохнуть, и свыкнуться с прохладой,
А после — потихонечку вдыхать
И чувствовать, как легкие немеют.

И погружаться медленно во тьму...
Так медленно, так медленно и мерно,
И становиться частью этой тьмы,
И — становиться частью господина.

...Лулу, неприхотливая Лулу —
Дождется ли улыбки господина,
Иль снова рассмеется господин:
Чего, мол, задыхаешься, девчонка?!

2009
St. Muhosransk
© Микола Столицин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19713/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG