Опубліковано: 2009.04.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Володимир Нiкiтiн

Прокуратор.

Паяц, я плотояден.
        Смейся!
Быка уже пронзает вертел.
Пей, веселись!
     Тебе ль бояться смерти?
Но мне в глаза смотреть - не смей!
Гроза над городом, в разгаре,
боль головная,
     в мареве сознание.
Я Пил, а ты
             зовешься как?
Мрак накрывает город,
           Умер,
Пророк, врачующий словами.
Осталась приговором память…
И грязь умытых рук.
Мой Кесарь!
Царь мой!
    Эпилога
Печальней нет.
     И лишь во сне:
бродяга,
лунная дорога…
Я плотояден –
яду мне!

2009
© Володимир Нiкiтiн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19692/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG