Опубліковано: 2009.04.23
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мiхаiл Мiтько

***

«Есть тайная печаль в весне первоначальной…»
Пришедшие откуда-то слова
Несут меня, как лодочку качая
В наполненные звоном вечера,
В магические сны, в неспешное круженье
Загадочных идей задумчивых людей
Глотать нектар любви, искать освобожденья
От колеса судьбы под скрипы кораблей
Плывущих в никуда, в безвременье земное…
В какой-то странный край, в нелепое "тогда"
Где музыка ветров невластна надо мною
И сердце не пьянит студёная вода,
Где голоса друзей становятся всё строже,
Где водка -- это яд, где струны не звенят,
Где волосы дождей мою не гладят кожу
И ангелы в ночи всё чаще говорят:
«Ослабшая струна без боли оборвётся...»
И Бог с ней! Этот мир уже почти не жаль.
Но где-то в глубине чуть слышно отзовется:
«Есть тайная печаль, есть тайная печаль...»

2009
© Мiхаiл Мiтько
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19650/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG