Опубліковано: 2006.12.03
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Василь Дробот

НАЛОЖУ НА УСТА

Наложу на уста припасённую Богом печать.
Я так много сказал
и того ещё больше отслушал,
Что осталось молчать.
Задохнуться и снова молчать,
Обожжённым молчаньем леча
ошалевшую душу.

Капли крови и боль,
словно след, заметая в игре,
Вечно рядом сидеть,
чтобы видеть, почти привыкая,
И любимое тело с чужою рукой на бедре,
И беззвучный упрек:
«Посмотри, я уже никакая!»

И понять, как бездарны и жалки
мечты о тепле,
Как беспомощна жизнь,
чей подол унизительно задран...
И в записке читать:
«Чай заварен. Еда на столе.
Не буди, я устала.
Люблю, обнимаю.
До завтра».

2006
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/1961/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG