Полин не можна просто так зривати... А він росте, і пахне, і бринить... А дощ іде: в берези мокрі шати, і листя жовте прилипа щомить... Не рви полин – скажи слова урочі, бо вхопить вітер зілля з рук твоїх... Ущухне дощ, сріблиться серед ночі полин-трава, що рвати її – гріх... А він пішов кудись блукать світами, зірвавши гілочку пахкого полину... А вітер на дротах виводив гами, та все повторював одну й одну...