укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.04.19
Роздрукувати твір

Володимир Нiкiтiн

***

Из полумрака сумеречной зоны,
Неспешно, охраняемый волками,
Старик ступал и дух болот зеленых,
Ему дорогу устилал, могильным камнем…
Апостол века. Ипостась регалий
Тяжёлый посох – даром был и карой,
Икаровыми крыльями в опале.
А те, кто пали на его пути,
Над ним витали кармой, грозной кармой.
За все, что было, Бог его прости…
И шёл старик босой по бездорожью,
То рожью шёл, то рож питаясь ложью…
А не возможный путь, вдруг стал возможным…

А не возможный путь, вдруг стал возможным,
все за спиной оставшееся - ложным.
Не заговор читал - «Иже еси».
Не волки окружали - божьи псы.
Верблюда лев убил,  «в звериной пуще»
души. Верь, блюдо каждому найдется…
Но для иных, тем блюдом будет солнце.
Идущему  рассвет твердил: «Иди».
Над лесом утро праздничным багрянцем
Провозглашал глашатай  новый день.
Всё впереди. И в танце нервно-шатком,
Тень оступилась, отступила тень.
Пронзил пространство луч, как будто крик.
Открылся лик – наш путник не старик…

Открылся лик – наш путник не старик,
Но юноша вещающий иное
Благое слово, неже слово Ноя.
Раскаявшихся странников толпа
Вослед ему ступала. Пала тьма,
Ниц пала, пред идущими на свет.
Грядущему добру препятствий нет.
А стоны, обращенные в молитву,
Вступили в битву, их права исконны.
      Одной рукою писаны законы...
Боль обнажила истину истока.
«Пророк!»- кричали. По щеке пророка
Слеза скользила цвета спелой вишни.
И молвил он: «Отец, прости, мы вышли…
Из полумрака сумеречной зоны».+

2009
© Володимир Нiкiтiн
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні