Опубліковано: 2009.04.15
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Проза



Колись, як дощ утопче в ґрунт сліди
І перший сніг притрусить релю в лісі,
Я відпочину від мандрівок, див -
Зроблю для музи каву й тірамісу.

Ти, прожектер, накинеш плед із мар,
Хлебтатимеш какао... Пахітоса
Світитеме на вигадку-роман.
Ми стрінемось в раю, де квітне просо?
Нас розділятиме зелений віадук…
Ще любляча, сумлива і наївна
Ітиму я на пломінь губ і рук,
Шептатиму: "Для мене - богорівний..."?

Нехай - в романі. Та отут, в бутті,
Замало ролі одаліски, милий.
Благала сніг - і він тихіше мів...
Уговкала в під"їзді пса...
                                      Щосили
Пожбур пісний роман за фалди штор!
Вікно розкрий - орканом розбуялим!

Ти ж плів колись: ”Мій дід - конкістадор…”.

Звойовуй форт, бо кличе бард за яйли.

2010
Полтава
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19521/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG