Опубліковано: 2009.04.14
Поетичний розділ: Філософська лірика

Василь Дробот

Должник

И взвыло чрево каменной горы.
     Николай Заболоцкий




Сколько в жизни придется просить
о прощенье твоем,
Чтобы все наши копи и взрывы,
набеги и беды
Над тобой никогда ни за что
не узнали победы
И с тобою любого всегда
оставляли вдвоем.

Жизнь земная и я! Твердь земная,
небесное тело
И пылинка сознанья,
живущая только тобой,
Как мне знать: в горьких родах
чего от меня ты хотела,
Для чего надо мною зажгла
небосвод голубой?

Как вернуть тебе долг, что мне сделать,
чтоб ты просияла,
Чтобы нежность и радость
наполнили душу твою
Если мало и жизни, и смерти,
и вечности мало
Лишь за то, что с тобой
над бездонным провалом стою.

2009
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19506/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG