Не треба слів легких – слова повинні ранить, і бити наповал, й зрізати на льоту. Щоб ниций геть зникав, а підлий притьма падав, щоб зрадник пізнавав відплати чистоту. Не тра’ красивих фраз: хай Правда не вродлива – не пить з лиця води, не заміж їй іти. Боїться правди хто? У кого в серці морок, хто зло несе у світ, хто з кривдою на ти. Не посміхайся Злу! – не корч із себе дурня! Не можна буть Добру беззубим і сліпим. Хай мало хто збагне, багато – зненавидять, та Істина й Душа – не вигадка й не дим. Шукайте чесних слів! Прозорих, доброносних – щоб їх боявся злий почуть чи прочитать. Найперше – не збреши, не зрадь і не злякайся, тоді настануть і – не вбий і не украдь.
|