Я – сильна 1 Я – сильна, та виходить з-під шовків Руде кошатко, падає у вирви… Клубки прожектів, згадувань, страхів У клітку заганяє… Напис – «Тигри». І вухом не ворушать хижаки, Лежать собі – впокоєні та дляві… – Чого тобі, мій... родичу близький? – Бува, тигрище Гонор прогугнявить. 2 Колібрі крила ваблять – крізь дими… Дари від Зрілості – услід за бростю. Усе плету – від чутки до чалми… Для сина кубик-рубик – надто просто. Криваво, з болем свічка оплива... Перкаль зими притиснено до вен. Понад кошатком – голуб, крук, сова… Хто має Іскру – той навік спасен? Ще будуть вірші-глечички линяти. Обліплюю каркаси барви пшінки… * Годуй з руки, мій муже, кошеня те, Що пестує під шовком серця жінка. * Першими гончарями були жінки – стверджують історики. Дерев`яний каркас обліплювали глиною, горщик запікали у вогні.
|