1 Сусідка із листом зайшла у дім. На штемпелі – давно забута дата. „На ніжки Марта зіп"ялась... Радій!”– Колись писала в Київ юна мати. Супружник мій дві марки розгляда... Сусідка подивовано говорить: „Мартуні-доці в грудні – тридцять два! Вже близнюки її пішли до школи... В поштамті завалилася стіна! Був крах - повідомляли у „Новинах”. У місті Кия втішний лист лежав... І повернувся в Ялту. Диво-дивне. 2 На ніжки стати Марта спромоглась. Боїться стати кралечка на ноги... Її матуся, втерши в п"яти мазь, По ринку чай і каву в стужу носить, У жовтні близнюкам плете шапки... Доношує дочки рожеві капці... Не зна спочинку літ хитлявий млин! І в школу завжди чимчикує бабця... А Марта, мов мале дитя, живе, Примхливо морщить кирпатенький носик... Блукав аж триста місяців конверт. Де ж заблукала Мартина Дорослість?
|