Опубліковано: 2009.04.08
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Віктор Шендрік

У КАЗЕННОГО СТОЛА



Он, опустившись в кресло тяжело,
Всё объяснил мне вроде бы толково,
В ухмылку распластав своё табло, –
Простите мне прилизанное слово!

Куда ж она сегодня забрела,
Моя когда-то верная удача?
Там, по другую сторону стола,
Похоже, что и дышится иначе.

И я, томясь в тепле и мандраже,
В глазах его наивен и ничтожен,
Как проклятый мечтал о палаше
С готовностью рвануть его из ножен.

Пускай вершит, решает дело сталь,
Пускай найдёт последнего страдальца.
Он полон сил, а я давно устал,
Устал терпеть, просить и унижаться.

Я жизнь давно приемлю, не дрожа,
Но впредь, попав в любую передрягу,
К казённому столу без палаша,
Храни Господь, не сделаю ни шагу.

2008
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19374/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG