1

Ти йшов до мене крізь капканів стрій.
Чиїсь вуста загоювали рани...
На вістрі хвиль зринав у буревій,
Пустелю торував...
                             Сплела фіранки.
Вдягла святешний одяг. До межі
Лишився день.
                        Лечу навстріч, мов серна...

Я бачила спіткання: ще чужі...
Межа палає...
                       В дім веду по стернях...


2

Сорочечки мережу. Пелюшки
Перу зі співами...
                           Ти в рань подався
На вічні лови.
                      Вечір. Хлипа син...
Вмивається руда кошиця Кася...

Ти – вільний.
                    Я – вже бранка.
                                            Знов межа
Між нами піниться –
                               гірким потоком... словом...

На лови проводжати – мій талан.
А твій – жадати:
                         жінки,
                                    сина,
                                              крові.