укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41074, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.04.07
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-635

Радость моя! Ты прости, что я - горе твоё...

Из песни




Финансист Кеза Нустра, а в прошлом - котёнок Цоппино
отвечает на все телефонные вопли слона,
что не помнит ни отблесков льна, ни волнений люпина,
и вообще за окном совершенно другая страна.

После этого слон раскисает, как марлевый хлюпик -
лишь травинкой сухой в тонкокожую спину кольни.
Кеза Нустра свою кезанустриху, может, и любит
за серёжку в носу и мозоль на подъёме ступни.

Только два обломавшихся бивня давно уяснили,
что жеманное "мяу" в ответ на кондовое "хрю" -
это чайная ложка плацебо в перцовке синильной
или стылый гербарий из ягод хвоща к ноябрю.

В кабинете пригожего клерка чем дальше, тем жальче
натуральное зрелище рож в арестантских пенсне.
Всю бы жизнь проходить на работу, да сущность кошачья
сквозь кишечник зависшей программе диктует сонет.

Кеза Нустра никак не припомнит домашний дендрарий,
пеларгонию в мыле и аутентичный забор,
на котором в занятной истории Джанни Родари
хромоножкой висел он, пока не запел волонтёр.

Да и слон, что раздут в ходе спора из мушьей личинки,
мог бы лопнуть (тогда б уцелела копилка-свинья).
И диван сохранён, и небрежная надпись на спинке:
"Я - позор твой, а ты - априорная гордость моя!"

Так ждала оголённая карма успешной развязки -
месяц, два... миллиард... а потом отрастила живот
и, уже не сумев бескозыркой взмахнуть по-моряцки,
телеграмму отправила в окостенелый феод.

Полнолуние чувствуют только стрекозы и флоксы.
На заборе всё в рамках цензуры - особенно он,
простодушный котёнок Цоппино, трёхлапый и плоский -
ни семьёй, ни кредитом за "Лексус" не обременён.

2009
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні