Опубліковано: 2009.04.04
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Ти не потонеш...

1

Танок спокуси - вміла. Ріс наш сад...
Кувала брами... Замок був окрайнім.
Ти тішився: є й сливи, й виноград,
Папужок порав... Я ходила в стайню.

З доріжки місячної сходжу… Сну
Флер невагомий ніч гаптують зорі.

Я – доторком напіврозкритих вуст –
Штовхну тебе пливти в далеке Вчора…


2

Ось ти й на березі. З очей завій зніми!
Не бійся, острів населяють мавпи.
На ньому б умістивсь бенгальський тигр,
А слон у хвилі тумби умочав би.

Ось тут тебе я, Місяцю, лишу.
Ландшафт нагадує міфічну Атлантиду?

Ти не потонеш: пальці моїх рук
Тримають острів... Я ж - каріотида.

2005
Полтава
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19263/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG