укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41115, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.04.02
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

Не знаю: возможно, совсем  ни к чему

Раненья  смертельные — словом  лечить...

Тем более,  если едва ли  поймут,

Хоть,  вроде,  и слушают...

Что ж,   помолчим.

Давайте  молчать,  как доныне могла.

Простите,  забыла  немой  уговор,

Где  право  дано — закусить  удила.

И незачем — всплески,  сумятицу,  вздор.

Излишня  подробность  живых мелочей...—

Всё ясно и так?  Дай-то Бог.  Хорошо б.

Молчу. За молчаньем — бессонных  ночей,

Догадок,  прозрений  жестокий  озноб.

Я стольким об этом боялась...
                                                   Боюсь

И тех, для  кого откровенья — ни в грош,

Как будто  осколков  бессмысленный  груз:

Здесь  больше  сгодились бы  чушь  или  ложь.

...А мне суждено  понимать  и  внимать

И слышать — и бед отголосок,  и бред,

И не экономить  души и ума

На  ближних и дальних,  летящих на свет.

А время  души  задувает  свечу:

Молчишь,   говоришь   ли — потом   переврут.

Когда  обнаружится,  что  поутру

Уже не откликнусь.

                               И так намолчусь.

И словно — не только прижизненный — крест,

До горькой улыбки — знакомый  сюжет:

Где  в  эхе,  летящем  до самых  небес,

Я буду  вас  слышать...

А  вы  меня — нет.

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні