Опубліковано: 2009.04.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юлiя Кулiкова

заедаю небо

Я есть везде, где есть бокал.
Он синевой небес наполнен.
Я заедаю небо солью -
Мне надоело жить без ...

Горчит полынь на языке
И терпнут розы бархатинкой.
Я под печалью-пелериной
к восходу выйду из пике.

Мой нерассказанный билет
рукою Вашей не потянут.
Раскройте мне навстречу ставни.
- Мне много лет.

2009
© Юлiя  Кулiкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19144/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG