укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.02
Роздрукувати твір

Станіслав Бойко

Ямщик

                             Было время: песни, смех.
                                                Не с попойки,
                             Дробь копыт вбивая в снег,
                                                Мчалась тройка.
                             Сани - чисто изразцы
                                                Под шелками.
                             Разливались бубенцы
                                                Родниками...
                             Оскудел в душе родник,
                                                Мир стал тесен.
                             Не поет в пути ямщик,
                                                Не до песен.
                             Птицей-тройкой не взлетит
                                                С пристяжными,
                             Лишь зубами заскрипит
                                                Коренными.
                             От того он впал в тоску,
                                                Стал унылым,
                             Что зазноба ямщику
                                                Изменила.
                             То ли брагою хмельной
                                                Вдрызг упиться?
                             То ль веревкой ременной
                                                Удавиться?
                             Черный ворон на суку, -
                                                Это значит,
                             Что никто по ямщику
                                                 Не заплачет.
                             Лишь начальник-супостат
                                                 Разозлится,
                             Да над гробом старший брат
                                                 Прослезится...
                             Рвутся кони напрямик,
                                                 Видно чуют:
                             В дальнем яме их ямщик
                                                 Заночует.
                             За целковый купит ночь
                                                 У молодки,
                             Разогнав все беды прочь
                                                 Чаркой водки.

2006
Днепродзержинск
© Станіслав Бойко
© музика: Станіслав Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні