До лавки дід сходив з новим ціпком.
Полив лимон... Закляк в задумі сивій...
Піт із чола змахнувши рушничком,
Вечерять сів... На столик - фото сина...

Згадав про годівничку за вікном,
Ледь відхилив давно не прану штору...
„Посиплю крихт ізранку... А якщо
Вже не прокинусь? Голодно надворі..."-
Нарізав сала. Хліба відломив.
На клямку - двері.
                          Тихий, голомозий,
Простягши руку,
                         в човен-біль ступив –
Поплинув у ясу крізь верболози...