Четвер - тягучий, мов пластівень гуми,
У печі Часу тліє-догоря...
Обвуглені метелички-секунди…
Пухкі хвилини
                   плавляться,
                                    шкварчать…
З обкладеного кахельками комина,
Струмує
             в небеса
                            мишастий дим…
Цигикає в траві невтишний коник…
Тіктакає годинник…
                             Пхикнув син...
Повзуть в його пантофлі сновидіння…
Довкола ліжка заведуть танок…

Вже – північ…
                    Ранок.
                                Повів бальзамічний –
Цвіте жасмин – украв у мене сон.