Опубліковано: 2009.03.31
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

По зливі




- Мені найбільший персик! – проказав
Спітнілий чолов’яга в окулярах. –
Чи є в кіоску вашому вода?
...На фрукт із пляшки поливає яро.

А я стою під бризками. Мовчу.
Мені б картоплі, помідорів кілька.
Пішов - жантильно, повагом - товстун...
По ліву руку – миловидна жінка.

Обом – за сорок. Хто вони? Куди
Веде інстинкт чи почуття – не знаю.
Той чолов’яга з персиком – рудий –
Так пріапічно жінку обіймає...

Помитий персик ще чекає губ.
Сміється жінка, морщить брівки й носик...

Лив зранку дощ.
                          Калюжами іду –
Збирати в чорнобривцях абрикоси.

2008
Полтава
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19082/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG