Перейди самотності пустелю, Відчаю перепливи моря, Щоб на край холодної постелі Опустилась пристрасна зоря. Щоб вологі губи – як причастя! Щоб кохані очі – у твої! На п’янке, на довгождане щастя Вірші обміняй сумні свої. Не гадай, як почуття це зветься. Стільки змарнував найкращих літ. …У ріку шаленства з чистим серцем Вдруге запливає Геракліт.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”