Опубліковано: 2009.03.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Юлiя Кулiкова

Легенда: наследие драконов

Задета рукавом свеча
и воском залит
дощатый пол, прокрашенный мастикой.
Я напишу тебе заветных свитков,
что исцеляют за одно мгновенье.
- Поверь мне!
Разуверившийся странник,
ты столь же странен,
сколько я дремуча.
Приляг же на колени мне.
Не мучь мя.
Я пальцы запущу в густые кудри
и нежно поиграюсь с завитками.
Я подарю тебе нагрудный камень.
- Надень его.
И не снимай вовеки.
Алеко.


2009
© Юлiя  Кулiкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19022/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG