Опубліковано: 2009.03.26
Поетичний розділ: Філософська лірика

Юрiй Ходарченко

Мул     (Апокриф)

Плетется время, как ленивый мул,
Развязку судеб, растянув от века.
Непризнанные бого-человеки,
Зарекшиеся принимать суму,

Меня не имут. Я для них чужак:
Не глажу словом и не вторю мыслям
Но я с собой и от себя не скисну –
Один, а значит сам себе вожак.

Пускай «ау» уперлось в небеса,
Нору, обетованную скитальцам…
Пересчитав забытое по пальцам –
Обратным эхом слышу голоса.

Кубышку вскрою, развяжу мошну:
Свое сребро сочту до цифры тридцать…
Блестящий обод стягивают спицы
И ночь-бродяга потеряла кнут.

Родня второй воде на киселе,
Спешу седьмым непризнанным коленом.
Минувший век пройти, дождавшись смены.
А след огня упрячется в золе.

2007
© Юрiй Ходарченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18984/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG