Опубліковано: 2009.03.17
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Лежа



Вещая Троица: провода,
Проводы, переводы…
Снег разбегается в никуда
С черного небосвода.

Снег, о котором не скажешь: «С ней».
Белый, как бинт незрячий…
Девочки-розы видят во сне
Данию – и плачут.

От недосыпа гремят виски –
Супер! – уже не ямбом…
Все очень просто.
Как две руки,
Роющие нам яму.
         18, 21 февраля 2009.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18848/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG